Неук, ка, м.

1) Неучъ. І між дівок сих посадив як неука. Котл. Ен. III. 71.

2) Необъезженный конь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 561.