Нестаток, тку и тка, м.

1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток. Чуб. І. 233.

2) = Нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала. Грин. III. 323.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 559.