Неспромога, ги, ж.
1) Невозможность. Неспромога мені се зробити.
2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати. Г. Барв. 192.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 559.