Несвідомий, а, е.
1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос… вливався в душу якимсь несвідомим щастям. Мир. ХРВ. 5.
2) Не знающій чего. Вербує… кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої… мрії. К. КР. 36.
3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета. Г. Барв. 372.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 557.