Несамовито, нар.

1) Изступленно.

2) Въ высшей степени сильно. Рве, сіна, горишь, та хоч не так болить несамовито. Мир. Пов. II. 52.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 557.