Непроторений, а, е. = Неприторений. Непроторені дурні. МВ. (КС. 1902. X. 153). Непроторений злодій. Ном. № 11062.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 556.