Непорушний, а, е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою. Левиц. І. 96.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 555.