Неосудний, а, е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить. Волын. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 553.