Немога, ги, ж.

1) = Незмога. І росказати немога, що зі мною діється.

2) = Знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 551.