Незичливий, а, е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю. Г. Барв. 377.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 548.