Нежурбливий, а, е. = Нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 547.