Недоумкуватий, а, е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. Ном. № 421.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 546.