Недолугий, недолужний, а, е. Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. Мет. 26. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. Н. п. Недолуга жінка. Вас. 209.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 544.