Невиводний, а, е. и невиво́дній, я, є.

1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся.

2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. О. 1862. VII. 40. Невиводний гість.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 538.