Нащебетати, бечу, чеш, гл.

1) Нащебетать.

2) Наговорить много. Дівчата прибіжять, нащебечуть. МВ. І. 36.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 536.