Нашивати, ва́ю, єш, сов. в. нашити, ши́ю, єш, гл.

1) Нашивать, нашить извѣстное количество. Бери, тату, ті кожухи, що я нашию. Левиц. І.

2) Нашивать, нашить сверху на чемъ либо.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 534.