Нацуплювати, плюю, єш, сов. в. нацупити, плю, пиш, гл.

1) Надѣвать, надѣть, напяливать, напялить, натягивать, натянуть. Постоли як же поссихалисъ!. насилу нацупив. О. 1862. II. 26.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 532.