Наука, ки, ж.

1) Наука. Люде, освічені наукою. К. ХП. 134. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти. Левиц. І. 259.

2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п’яного дяка в науку. Шевч.

3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка. Ном. № 7094.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 530.