Наторочити, чу, чиш, гл.

1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи.

2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 527.