Натовкти, вчу, че́ш, гл.

1) Натолочь.

2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 527.