Насі́пати, паю, єш, гл.

1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня.

2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 519.