Наставати, стаю́, єш, сов. в. настати, стану, неш, гл. Наставать, настать, наступать, наступить. Треба зачинати шаткувать на сьомім дні, як молодик настане. Ном. № 300. Що далі на світі, більш біда наставає. Ном. № 961. Поляжемо, — по нас настануть люде, що прах німий наш воскресять ділами. К. ЦН. 241.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 522.