Наскубати, ба́ю, єш, сов. в. наску́бти, бу́, бе́ш, гл.

1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому.

2) Надергивать, надергать. Наскубла пір’я. Наскуб сіна з стога.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 520.