Наси́льний, а, е. Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. Мир. ХРВ. 98. З насильного колодязя води не пить. Ном. № 1088.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 519.