Напіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. напекти́, печу́, че́ш, гл.

1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Шевч. Я не знаю, чи багато напікати (пасок). Мир. Пов. II. 54.

2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини.

3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 509.