Напі́й, по́ю, м. Напитокъ. Ой куме мій молодий, то ваш напій дорогий. Гол. IV. 442. Я го буду тим вітати, тим напоєм частувати. Гол. І. 207.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 509.