Про УКРЛІТ.ORG

напрямляти

Напрямля́ти, ля́ю, єш, сов. в. напрямитися, млю́ся, мишся, гл. Направляться, направиться. Вийшли дівчата з Очкурового двору і напрямилися до батюшки. Мир. Пов. І. 147. Очі напрямились на його. Мир. ХРВ. 140.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 513.

вгору