Про УКРЛІТ.ORG

напрядати

I. Напряда́ти, да́ю, єш, сов. в. напря́сти, ряду́, де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю. Чуб. V. 916.

II. Напряда́ти, да́ю, єш, сов. в. напря(е)ну́ти, ну́, не́ш, гл. Покрывать, покрыть, накрывать, накрыть; напяливать, напялить. Ти хоч би напренула на себе хустку, чи шо. Александр. у. Слов. Д. Эварн. Напрядати віз (рядниною, повстю, шкурою).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 513.

вгору