Наплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. напливти́, ву, веш, гл.

1) Наплывать, наплыть, натекать, натечь. Неначе хвилі напливали. Шевч. 519.

2) Натыкаться, наткнуться, на что-либо, плывя.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 510.