Напина́тися, на́юся, єшся, сов. в. напну́тися и нап’яти́ся, пну́ся, не́шся, гл.

1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Харьк. Кобеняком нап’явся. Рудч. Ск. II. 206.

2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається.

3) Натужиться, понатужиться. Нап’явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Черв’як плазує… аж напинається, аж звивається, поспішаючи. Мир. ХРВ. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 508.