Напива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. напи́тися, п’ю́ся, п’є́шся, гл.

1) Напиваться, напиться. Хай солодкого меду напивається. Мет. 257.

2) Напитися до ко́го. Выпить за здоровье кого. Стань, батеньку, проти мене та напийся до мене повною повненькою, доброю доленькою. О. 1862. IV. 22.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 508.