Напа́лювати, люю, єш, сов. в. напалити, лю́, лиш, гл.
1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч.
2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 506.