Нао́хляп нар.

1) Мѣшкомъ. На неї плаття наохляп стоїть.

2) Безъ сѣдла. Їхати конем наохляп.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 506.