Намі́чувати, чую, єш, сов. в. намі́тити, мічу, тиш, гл.

1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить.

2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 503.