Наміря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. намі́рятися, рюся, ришся, гл.

1) Нацѣливаться, нацѣлиться. Стрілець ще намірився в третій раз. Рудч. Ск. І. 142.

2) Замахиваться, замахнуться. Він уже намірився мене вдарити.

3) Вознамѣриваться, вознамѣриться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 503.