На́мір, ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. Без на́міру. Ненамѣренно.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 503.