Намо́чувати, чую, єш, сов. в. намочи́ти, чу́, чиш, гл. Намачивать, намочить. Не бий, не печи, — тільки язик намочи. Ном. № 11448. Щоб тебе дощ намочив! Посл. Намочила сорочки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 504.