Намовля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. намо́витися, влюся, вишся, гл. Уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться. Мир. ХРВ. 57. Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати. К. ЧР. 303.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 504.