I. Нами́кати, каю, єш, гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (См.).

II. Намика́ти, ка́ю, єш, гл.

1) Наматывать, навивать. Челядина, що стоїть на вершку стога, намикає (намотує) той колач (довге перевесло з сіна) на вершок остреви, що вистає із стога. Шух. І. 170.

2) Накладывать пластъ шерсти на щетку съ проволочными крючками, — для расчесыванія шерсти. Вас. 152.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 502.