Наме́т, ту, м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Мет. 337. Ой нап’яли козаченьки голубий намет. Н. п. Ста́ти наме́том. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну… Стали наметом там під горою. Kolb. І. 109.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 502.