Намага́ти, га́ю, єш, гл.

1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. Гол. IV. 460.

2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає. МУЕ. III. 132.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 501.