Наліта́ти, та́ю, єш, сов. в. налеті́ти, лечу́, ти́ш, гл.

1) Налетать, налетѣть, прилетать, прилетѣть. Прошу вас, орли, тогді налітати, як я не стану світу Божого видати. Дума про брат. оз. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4.

2) Набѣгать, набѣжать, дѣлать, сдѣлать набѣгъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 499.