Наля́ти, ля́ю, єш, гл. = Налити. Наляє… чарку горілки. Грин. III. 592. Їли як пани, а наляли як свині. Чуб. I. 235.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 501.