Налупи́тися, плю́ся, пишся, гл.

1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341.

2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 500.