Нали́ганий, а, е.

1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ).

2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. Св. Л. 26.

3) Объѣвшійся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 499.