Нала́годжувати, джую, єш, сов. в. нала́годити, джу, диш, гл.

1) Приготовлять, приготовить. Налагодила Пріська і обідати, а його нема. Кв. І. 239.

2) Чинить, починить, исправлять, исправить, приводить, привести въ надлежащій видъ. Налагоджували неводи свої. Єв. Мт. IV. 21. Віз поламався, — треба налагодити.

3) Налаживать, наладить, устраивать, устроить. Чи не налагодить він того діла? Стор.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 498.