На́коренок, нка, м.

1) Отростокъ.

2) Отродіе; потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 495.