Наквацюва́ти, цю́ю, єш, гл.

1) Намазать сильно. Наквацював чоботи, аж дьоготь тече.

2) Намазать, наляпать. Наквацювала баба комін, аж гидко глянути.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 492.