Най нар.

1) = Нехай = Хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую. Гол.

2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Грин. III. 689. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села. Г. Барв. 305.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 490.