Назбива́ти, ва́ю, єш, гл.

1) Сбить нѣсколько штукъ.

2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. Рудч. Ск. II. 167.

3) Назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 488.